Торф'яна земля дуже пухка, легка і добре вбирає вологу земля, складається з органічних залишків, що повільно розкладаються. Має високу кислотність.

У чистому вигляді вона не надто поживна, але у складі грунтових сумішей незамінна. Торф'яна земля значно покращує властивості дернової землі, надаючи їй пухкості та пористості, у сумішах з піщаними землями збільшує їхню здатність утримувати вологу.

Торф застосовують для підвищення загальної кислотності субстратів.

Торф'яну землю готують із верхового, низинного або перехідного торфу.

Верховий торф більш волокнистий і пухкий, ніж низинний, у ньому зберігаються прошарки повітря, тому коріння менше ризику загнити в такому субстраті. Він корисний для більшості тропічних декоративнолистих рослин. Кислотність його вища, ніж у низинного.

Низинний торф більш поживний, але схильний злежуватись, в ньому мало повітря і коріння може загнити.

При заготівлі торф складається невеликими штабелями, пересипається негашеним вапном або фосфоритним борошном, додають до нього перегній для підвищення поживності. Витримувати слід 2-3 роки в купах і перелопачувати щороку.

Знайти торф можна в болотистій місцевості, на низинних луках, але набагато простіше придбати його в квітковому магазині або на найближчому ринку.

Торф'яна земля незамінна для гортензій, камелій, азалій. Використовують її також для вирощування папороті та живцювання більшості рослин. У торф'яній землі краще розвивається коренева система рослин, а живці швидше укорінюються. Для посіву насіння та вкорінення живців зазвичай використовують суміш торф'яної землі з піском.

Для вирощування розсади використовують контейнери з пресованого торфу: торф'яні пігулки, горщики.